Сестро, сестро

У тебе мусила б бути сестра – на чотири, ні, на п'ять років молодша. Над цілим твоїм дитинством кружляли безтілесні жіночі імена, міняючись місцями, перекликуючись навзаєм, – ти не знала, до чого їх приточити, а лялькам давати не важилась: імена були не «лялькові», тобто не зняті з живих людей, а якісь нізвідкісні – немов крізь стогін самопливом вигулькнулого імени, що надовго опосідало твій внутрішній слух (а вони всі гули як стогін, найчастіше повторюване – «Іванна»), хтось добивався до тебе –...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,9

94 оценки

5
31%
4
38%
3
26%
2
4%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 112Хотят прочитать 46

Рецензии

Burmuar
8 июня 2012
Прекрасная книга, которую приятно взять в руки - шикарная бумага, суперобложка, внушительный формат. Да еще и написанная моей любимой Забужко. Не могла пройти мимо, и не пожалела.
Это сборник малой прозы разных лет. Как водится, что-то поразило сильнее, что-то меньше.
Самое неизгладимое впечатление оставила "Казка про калинову сопілку" - изумительный образец того, как на канве народной сказки традиционными красно-черными нитками можно вышить свой, поражающий любое воображение узор.
Рассказ "Я, Мілена" не мог не тронуть хоть краешком причастную к телевизионному миру душу. Очень понравились бытовые сценки из жизни героев. Благодаря каким-то выхваченным из настоящей жизни мелочам они кажутся совершенно живыми.
Еще впечатлила повесть "Дівчатка". Думаю, что-то похожее, возможно, не в таких масштабах, переживала в юном возрасте каждая девочка - дружба, граничащая с любовью, преисполненная права собственности, доверие, предаваемое не ложью, но молчанием.
Остальное впечатлило не так сильно, но, безусловно, было интересно к прочтению.
Читать далее
12 понравилось
1,1K
likasladkovskaya
18 августа 2013
Натуралістичне оповідання з усіма фізіологічними сторонами життя. Тільке таке потрібно читати! Паралельно зображуютья думки матері, що опинилася в безвихідній ситуації, і маленької дівчини, яка мріє мати сестру на дивне імя Іванна з "золотими кучерями ,підсвіченими сонцем". Мати вагітна, тому мрії можуть справдитись ,та сімя знаходиться під наглядом КГБ, невідомо ,що буде завтра. Їй потрібно вбити ембріон, не просто шматок мяса ,а дівчину - пуголовка, "душу ,що нарощує тіло". Жахливий аборт на пізньому сроці, плід схожий на шматки сирої печенки, пекельний біль матері, совіст ь,загнана в кут. Розпотрощене тіло ,а ще більше вивернута душа. Минають роки. Мати розповідає все донечці Дарці.Вона розуміє ,що не обовязково мати гострий ніж, вбити можна власним народженням. А ще розуміє: ця жертва була потрібно ,аби врятувати одразу два життя вже народжених людей.
Читать далее
6 понравилось
1,7K