
Якщо ви очікуєте від книги глибокого копання в українській ментальності та ретельного аналізу та порівнянь українських чоловіків з іноземцями, то вам не сюди. Така собі легенька книжечка щоб вбити час. Між тим читається напрочуд легко, деякі ситуації доволі комічні, деякі сумні. Але то все наше життя. Сподобалось висловлення про жінок радянської доби, які працювала на посадах інженерів в різних бюро: "…наскільки приємнішою є спокійна діяльність в бюро переважно пов'язана із приготуванням чаю, плетенням светрів та шкарпеток, переписуванням кулінарних рецептів і пліткуванням із співробітниками. За це отримується непоганий оклад, оплачені відрядження, профспілкові путівки на бази відпочинку, відгули, зрештою, можливість запізнюватися, провести робочий день за пошуками дефіцитних продуктів харчування, предметів першої, другої та решти необхідностей, можливість зникати з роботи відразу після обідньої перерви, необмежено користуватися службовим телефоном і ні за що не відповідати" Ще, як завжди, я насолоджувалося галицькою українською мовою, і отримувала задоволення просто від читання книжки, без усілякого занурення в переживання героїв, в перебіг сюжету, якого як раз тут і не було.











































