Острова в океане

Мастерству заменителей нет, думал Томас Хадсон. И таланту нет заменителей, и ни то ни другое не хранят в священном сосуде. Мастерство – оно в тебе. В твоём сердце, в твоей голове, в каждой частице тебя. И талант тоже в тебе, думал он.

«Кстати, мы потопили их лодчонку.
– Да ну? Мы и этого не слышали, – сказал Томас Хадсон.
– А мы без лишнего шуму, – сказал Вилли. – Ара ее рубанул своим мачете, а парус изрезал на куски. Самому Иисусу Христу не отремонтировать ее даже за месяц, если б он еще работал в своей плотницкой мастерской.»

«Не могу я относиться к Питерсу так, как к нему относятся остальные. Все его недостатки известны мне не хуже, чем им. Но в нем что-то есть. Он как ложь, в которой ты зашел так далеко, что уже недолго до правды.»

«Знаешь, почему Эдди веселый? Потому что он делает свое дело хорошо и делает его изо дня в день.»

У каждого человека есть гордость. Когда её слишком много - это грех. Иногда ради неё мы совершаем вещи, которые кажутся невозможными. И мы об этом не думаем. Но гордость хороша, когда подкреплена разумом и осторожностью.

Когда я дерусь, мне хочется уничтожит зло. А если сам увлекаешься, то чем ты отличаешься от того, с кем дерёшься 

За последние годы он приручил себя не ссориться с женщинами и не жениться на них. Научиться этому оказалось не легче, чем упорядочить жизнь и приучить себя к упорному и организованному труду.

Будь-яка зрада незворотна. Обман незворотний. Підлота. Ні, це лише красиві слова. Незворотна тільки смерть.

Всі здружуються, коли справи кепські.

Не так уже й погано - бути святим і відчайдухом водночас.

Боротьба зі злом іще не робить чоловіка добрим. От сьогодні я бився проти зла, а потім і собі став злим. Відчув, як воно піднялося в мені, мов приплив.

- Вона заміжня. Чоловік - гівнюк.

• А ти гадав, що вона все життя на тебе чекатиме?
• Але він точно гівнюк.
• А хіба не всі вони гівнюки? Але і в нього, напевне, теж є привабливі риси.
• Він грошовитий.
• Ось тобі й приваблива риса. Так завжди буває: дівчата виходять за неймовірно привабливих гівнюків.

Я п*ю, щоб не перейматися бідністю, брудом, чотирьохсотлітнім пилом, дитячими шмарклями та пересохлими гілками пальм, - думав він, - покрівлями з розплющених молотками бляшанок, човганням невиліковних сифілітиків, стічними водами у висохлих руслах струмків, вошами на облізлих шиях свійської птиці, шолудями на потилицях старих дідів, смородом їхніх жінок та крикливим радіо. Але ж це ницо. Треба уважно дивитись і чимось допомогти.

Зануд не можна ані жаліти, ні шкодувати.

... людиною бути цікавіше. Але й болісніше. 

- Ідіть у дупу.

- Нема потреби. Я вже тут.

Пияцтво - один із засобів, що ненадовго притуплюють горе, а разом із ним і решту почуттів. Робота теж бодай на деякий час може відвернути думки.

Кінець особистого світу не такий, як на тому великому полотні, що живописав був містер Боббі. Його приносить поштар з телефонограмою та словами: «Розпишіться тут, на корінці. Співчуваємо, містере Томе».