Камінний хрест

«...Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки...» Ці слова видатного українського письменника, найближчого соратника І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, майстра новели Василя Стефаника (—1936) якнайкраще характеризують його творчість. У реалістичних, самобутніх соціально-психологічних новелах письменника постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця ХІХ — початку ХХ століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні міс...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,3

661 оценка

5
15%
4
28%
3
37%
2
12%
1
7%

Ваша оценка

Прочитали 881Хотят прочитать 93

Рецензии

bezkonechno5 марта 2011 г.
Спойлеры
Йдеться про еміграцію галицького селянства на Американський континент, у чому письменник вбачав трагедію народу. Коли такі талановиті і працьовиті люди покидають свій край, свою землю, то це трагедія цілого народу. Однак при всій трагедії твору, герої виявляють багатство і твердість душі, котрі вселяють віру у невмирущість людини праці. Образ “камінного хреста” у новелі стає символом того страшного тягару, який несло на своїх плечах селянство.
"Камінний хрест" – узагальнення багатьох життєвих спостережень, це образ – тип, у якому втілені риси й переживання багатьох емігрантів. Картина, коли Іван, запрягшись разом із конем, тягне навантажений віз, перетворюється на символ каторжної праці бідноти у буржуазному суспільстві. Образ Івана Дідуха доповнюється в оповіданні образами таких ж передчасно постарілих бідняків-жінки Катерини, старого Михайла та інших сусідів.
Іван Дідух залишає на полі, рясно политому його потом, пам'ятник по собі і своїй дружині. Йому ніби легше від того: не зникне безслідно, не розвіється, як лист по полю. Пам'ять про нього залишиться на рідній землі. Так камінний хрест переростає в образ-символ, що уособлює важку долю народу-трудівника. Він з вражаючою силою символізує пам'ятник тисячам українських селян, які так і не повернулись додому, засіваючи чужі землі своїми кістьми.
Стефаник надзвичайно переконливо переплітає трагедію Івана Дідуха з трагедією всього краю, який несе камінний хрест нестатків і відчаю. Поступово я зрозумів, у чому найголовніша сила образу Івана: в ньому втілений образ цілого народу, який прагне власним трудом заробити собі і своїй родині добробут. Селяни з відчаю шукали порятунку в еміграції. Чому ж тоді так багато болю і трагедії в рядках новели "Камінний хрест"? Тому, що це був тільки пошук порятунку, підсвідомі сподівання на краще життя. Знедолені емігранти знали, що вороття до минулого вже не буде, і з цієї хвилини рідна земля перетворилася на мачуху, бо не були її працьовиті сини господарями на ній. І тут мене вражає ще одна особливість задуму автора - показ взаємозречення. За соціальних обставин рідна земля не була годувальницею своїм дітям, і вони покидають її...
Читать далее
21
1,2K
the-marine-sound19 февраля 2013 г.
Новелла про то, как люди эмигрировали из Украины в Америку, про их тяжёлые переживания от переезда и их положение.
Совсем маленькое произведение, а читается тяжело. Язык новеллы - непонятен. Если читать сам рассказ нужно со словарём диалектизмов, то там где прямая речь - просто впадаешь в ужас. Слова непонятные, неосмысленные, несвязные.

Я лично не увидела кульминации или развязки "острого" сюжета. Подом я решила, что это были танцы. Так же, как и в "Тенях забытых предков", танец здесь совсем не является воплощение радости и счастье. Под ним скрывается большая моральная боль главного персонажа.

Если бы новелла не была основана на реальных событиях, мне бы понравилось больше.
Читать далее
11
808
KiraNi8 июля 2019 г.
Из одного в другое
История о мужчине и его семье. О проблеме иммиграции из Украины в Канаду, и о том как отец думая о будущем поколении не хотел, чтобы его сыны орали тот горб как он.
Очень сложная как в понимании, так и чтении книга. Тот кто читает на украинском меня поймет, этот слог автора настолько сложный, непонятный и давящий, что приходиться читать вслух ради одного общего понимания истории. Персонажи не показались очень плоскими, но и живыми не являются. Эмоций совершенно никаких не вызвало, и хотелось быстрее перелистнуть страницу, чтобы закрыть книгу. Могу сказать, что это произведение очень актуальное, особенно в современном времени, только вот украинцы уже едут не в Канаду, а в другие страны. Соглашусь, что идея не новая и простая, но она настолько попадает в действительность данного времени, что несмотря на слог и язык автора ты понимаешь - это правда, что мы видим.
Книге я поставила 3/5. Несмотря на популярную и важную тему произведения, оно совершенно не вдохновило и оставило лишь основные знания об истории. Могу советовать данную книгу, ведь иммиграция - это не только актуальная для украинцев тема, но и для других народов и национальностей.
Удачного чтения!
Читать далее
10
848

Все рецензии

Цитаты

Fireblood22 августа 2016 г.

То як часом якась долішня хвиля викарбутить великий камінь із води і покладе його на беріг, то той камінь стоїть на березі тяжкий і бездушний. Сонце лупає з нього черепочки давнього намулу і шалює по нім маленькі фосфоричні звізди. Блимає той камінь, мертвими блисками, відбитими від сходу і заходу сонця, і кам"яними очима своїми глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив від віків. Глядить із берега на воду, як на утрачене щастя. Отак Іван дивився на людей, як той камінь на воду.
Читать далее
1
3,2K
Dzmuchaviec18 декабря 2016 г.
Але рівно не дай боже нікому доброму на жіночий розум перейти!
0
3,4K