Это новая версия страницы. Часть функций ещё в работе — мы добавляем их постепенно.
К старой версии страницы- Главная
- Бенедикт Сарнов
- 📚 Книги
- Сталин и писатели. Книга 3Сталин и писатели. Книга 3

Ваша оценкаЖанры
Издательство:
ISBN:
978-5-699-36669-9
Год издания:
2009
Язык:
Русский
Формат издания 130х200 мм (средний формат)
Количество страниц 992
Тираж 8000
Переплет Твердый переплет
Вес в упаковке, г 911
Возрастные ограничения:
18+
Рейтинг LiveLib
- 571%
- 425%
- 34%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаРецензии
giggster9 января 2017Читать далееТретя книга була найбільш мені цікавою з точки зору набору письменників. Все-таки Ахматова, Алєксєй Толстой, звісно, Дем'ян Бєдний, навіть Пастернак чи Мандельштам як автори мене мало цікавлять. А в цьому томі зібрано якраз тих, кого я і читав, і до яких ставився з цікавістю (хоча і з різних причин і по-різному): Шолохов, Пильняк, Замятін, а найголовніше — Платонов, напевно, один з найулюбленіших моїх письменників. Одночасно, стали очевидними і деякі недоліки самого задуму Сарнова, головним з яких, напевно, є суб'єктивність подання матеріалів. Все-таки це не наукова работа, а, скоріше, грамотна публіцистика автора, який є людиною начитаною, прекрасно володіє матеріалом, але не може (або й не ставив узагалі перед собою такого завдання) піднятися над власними симпатіями й антипатіями задля наукової чистоти. Як ніде, ця авторська суб'єктивність проявила себе у першому ж сюжеті — Шолохові. Сарнов, разом з тисячами інших скептиків, відмовляється вірити, що Шоллхов був автором "Тихого Дону", і ця тема починає сюжет і стає головною, ледь не єдиною у всьому розділі. Навіть відволікаючися на інші сюжети, Сарнов знову і знову повертається до теми авторства і своєї нелюбові до Шолохова. І мордою не вийшов, і взагалі був мерзотником. Ніби мерзотник не може написати геніальний твір. При цьому з уваги Сарнова випадають, наприклад, дивовижна відвертість описів колективізації і діяльності НКВД, про які Шолохов прямо, у жорстких подробицях повідомляє в листах Сталіну. Описів такого рівня правди треба буде чекати ще потім 20 років. Але ні, Шолохов не міг написати "Тихий Дон" і крапка. Схожу завзятість ми бачимо серед тих, хто шукає справжнього автора шекспірівських творів, а також серед шукачів Священного Грааля, Атлантиди, а також читачів Дена Брауна. Добре, якби ж то на місце Шолохова Сарнов (чи будь-хто інший) запропонуваа життєздатну, несуперечливу заміну. Ні, замість Шолохова вони пропонують версії одна екзотичніша за іншу, порошуючи головний принцип будь-якого пояснення — не варто створювати зайві сутності. Але годі про Шолохова. Щодо решти авторів Сарнову вдається більше і краще. Так, що я, наприклад, прочитавши розділ про Пильняка, взагалі замислився, а чи варто його тримати в своїй бібліотеці. А загалом історії цих чотирьох письменників відрізняються від попередніх історій лише деталями того, як їх ломала і нищила радянська система. Та все-таки читати їх було і цікаво, і важливо.
10 понравилось
236
Sopromat31 марта 2017Читать далее"Дело писателей не преследовать, а вступаться" Это цитата из книги, о которой могу отозваться только в превосходной степени. В предыдущем отзыве мотивировалась "перебежка" к детективу после первого же листа книги. Да, слышалось и о мнимом авторстве Шолохова, и о вариантах реальных создателей великого произведения. В той страшной удушливой атмосфере письмо-заступничество перед Сталиным, правдивое и честное описание происходящего, сделали фигуру писателя не такой отвратной, как, например, Федина. Положить ( пусть даже зачатки таланта) не на отображение действительности, а не клевету и травлю- мерзейшее человеческое качество. Зависть к дару других толкает на это? Больно было читать и о замечательном Платонове А., жизнь которого- сплошь испытания, но не прогибы перед чинушами от литературы. Буду читать все, что еще не читано. "Открыто" новое имя- Пильняка. Написан ли роман о Евгении Соломоновне Хаютиной? Жаль- нет фотографий. По одной и мелкой в Википедии трудно понять: привлекала стольких мужчин и красотой тоже? Книга Б. Сарнова- замечательный образец в исследовании ( не только литературы). Выписано много цитат, но хочется закончить одной, Платонова А.: "Советская власть отняла у меня сына- советская власть упорно хотела многие годы отнять у меня звание писателя. Но моего творчества никто у меня не отнимет".
8 понравилось
217
lapickas26 июня 2026Читать далееКогда я закончила второй том и бралась за третий со словами, мол, довольно актуально нынче, я не думала, насколько еще актуальнее за время чтения третьего станет это чтение. Дочитывала под речь бывшего директора по продажам одного книгоиздательства, и не понимала, в какой реальности нахожусь, ибо речь эта слово в слово практически повторяла речи из книги Сарнова - ну разве что заменил контру и троцкистов на "извращенцев"... Итак, в этом томе - Шолохов, Пильняк, Замятин и Платонов. Естественно, не обошлось без попыток собрать информацию о том, кто же все-таки был автором "Тихого Дона" - даже мелькнула было шальная мысль, а не перечитать ли (а то я читала в школьные годы и уж точно не в состоянии была тогда заметить те стилистические отличия и явные вставки, о которых пишет автор). Но вспоминая объем... нет, наверное, все же не сейчас) Ничего не знала о Пильняке, незнакомое мне имя. Ознакомилась, так сказать. Вообще я настолько долго жила в парадигме, когда книги для меня существовали отдельно от авторов, что подобные исследования читаю практически как художественную литературу (которая, к сожалению для главных героев, для них была совсем не фикшеном). Например, я была (откуда?) уверена, что Замятин эмигрировал сам и свою антиутопию написал уже в эмиграции. Что, разумеется, оказалось в корне неверным. Отдельно, что еще показалось любопытным - во всех трех томах все авторы пишут в разные инстанции (включая так сказать, Хозяина) с одним и тем же мотивом - меня не печатают, я в крайней нужде. Поймала в себе установку, что писатель - не профессия, и, мол, можно же было работать, чтобы не быть в нужде. Ох уж эти ментальные таракашки, и откуда только вылезают... В общем - как всегда, объемно, довольно много додумок (но на основании всего косвенного, что удалось наскрести), много пространных цитат и повторов, но все равно - захватывает и ужасает одновременно. А когда актуалочка догоняет не только судебными речами, но и песнями про Ленина, так вообще. Пожалуй, прервусь перед заключительным томом на что-нибудь другое. Вон, про эпидемию Эболы прошлую, например. Уж не знаю, что страшнее - но она, по крайней мере пока, хотя бы территориально дальше.
2 понравилось
39
Цитаты
Еще не добавлена ни одна цитата из книги. Ваша может стать первой.
Подборки с этой книгой
Книги в мире 2talkgirls
JullsGr
- 6 442 книги
Интересный нон-фикшн
noctu
- 839 книг

СТАЛИН
boservas
- 401 книга
Моя библиотека)
Daria_Chernyshevskaya
- 2 790 книг
Домашняя библиотека
Katebook
- 2 270 книг
































