Дві хвилини правди

Можливо, ви їх зустрічали... Тих, хто за одну-дві хвилини здатен зробити чи виправити помилку. Тих, хто, ховаючи від "вогнів великого міста" справжні почуття під маскою іронії, здатен "їхати світ за очі" у пошуках пригод або слави, не розуміючи, що шукає себе. Тих, кого називають неприкаяними, адже вони живуть на межі добра і зла і кожної хвилини можуть зробити крок у будь-який бік. При оформленні обкладинки використано картину Ірини Заставної.

Рейтинг LiveLib

4,0

100 оценок

5
36%
4
35%
3
25%
2
1%
1
3%

Ваша оценка

Прочитали 114Хотят прочитать 38

Рецензии

red-haired26 декабря 2013 г.
Четверо людей і дорога. У всіх своя історія, а в ній - таємниця. Кожен від чогось втік, від чогось відмовився. Можна змінити власне ім'я, але не призначення. Можна створити гарну обкладинку, прагнути того, що всі хочуть і досягати цього, але не здійснити головного - тог, від чого відмовився.
Містика оповила всю книжку. Напівреальність дає фантазії широке поле. Постійне поглиблення в мислення героїв, паралельне головній історії - таке собі 5 де.
Кожен з них зробив свій вибір. Він такий, як став. Чи не всі? Чи не до кінця?
Ще одна чудова книжка Роздобудько з замислуватими іменами, вбивставами, надіями та містикою.
Читать далее
11
428
malina8133 июля 2012 г.
Важко зібрати думки докупи.. Цікаво - це однозначно. На одному подиху - безумовно!
Сюжет закручений-перекручений, деякі деталі повторюються із книги у книгу, але у цьому і є вся Роздобудько.
Про що, власне, книга? Про людей, про долю, про випадковості, про миттєвості, про закономірності, про правду.
Правду сказану, вислухану, почуту. Правду, яка змінює життя. Яка виявляється занадто сильною.

- А я нічого не можу спрогнозувати! У тому то й річ!
- Ох… Я вам вірю, хоча мене вам не переконати, що це настільки необхідно. А якщо й необхідно - наскільки я розумію, то кожне вкраплення реальності триватиме не більше двох хвилин… І - заради чого?
- Часом усе вирішує мить. Покажіть з екрану підморожену пляшку у спеку - всі кинуться купувати «пепсі-колу». Вам це відомо краще за мене.
Читать далее
6
259
Nat_Peres7 августа 2013 г.
Двое коллег отправляются в командировку и встречают по пути двоих незнакомцев...Случайна ли эта встреча или все предопределено? Их всех объединяет желание изменить свою жизнь, но они не знают чего именно хотят.
Как сложно заглянуть внутрь себя, понять чего ты действительно хочешь. Освободить себя - от принятых в обществе паттернов поведения, общественного мнения, НО, прежде всего, от себя самого. От себя, который не ведает внутренней свободы; который сидит в клетке условностей и "нормальных" желаний.
Этих попутчиков объединяет боль, печаль и страх, живущие внутри... Точка невозврата...
Крутится кинолента их жизней, уже связанных между собой. Возможны ли в этих жизнях счастье, любовь, чудеса и свобода - свобода быть собой?!
Читать далее
3
277

Все рецензии

Цитаты

red-haired9 ноября 2013 г.
Він любив дощ, любив відчуття самотності під дощем, коли стаєш не таким як усі. Адже коли інші розбігаються, мов миші, прикриваються парасольками, поліетиленовими пакетами і з жахом поспішають під перше-ліпше прикриття, ти спокійно йдеш вулицею, мокрий і щасливий.
6
517
bookgirl__m14 января 2019 г.
Усе пов'язане з усім.
4
185
red-haired26 декабря 2013 г.
- А самі щось вмієте? Ворожити, наприклад? Чи передбачати майбутнє?
А що його передбачати? - усміхнулася стара. - Його вже нема. Перейшли ми той кінець світу і самі того не помітили.
4
210