Перша, могутня течія — це піднесене кохання. Саме у Франції в середні віки зародилося куртуазне кохання. Вшанування жінки, прагнення сподобатися їй, складаючи пісні та вірші (трубадури) або здійснюючи подвиги (лицарі), — невід'ємні риси еліти французького суспільства тієї епохи. Жодна інша література не надавала такого значення коханню та пристрасті.
Однак поряд із цим напрямом існувала друга, досить поширена течія, яку описує Рабле. Тут на перший план виходить тілесне, чуттєве кохання. Шлюб при цьому — швидше питання не почуття, а просто зручна форма спільного життя, що дозволяє виховувати дітей і дбати про взаємні інтереси. У Мольєра, наприклад, чоловік — трохи комічний персонаж, якого дружина, якщо може, обманює, а він сам шукає любовних пригод на стороні.