Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій

Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відпові...

Рейтинг LiveLib

4,3

36 оценок

5
53%
4
36%
3
8%
2
0%
1
3%

Ваша оценка

Прочитали 44Хотят прочитать 100

Рецензии

stillelied
30 мая 2014
Мої книги Лесі Українки - далеко не в кращому стані: в них повно заміток і загнутих аркушів; більш того - з моменту тісного знайомства з її творчістю десять років тому вона продовжує залишуватись найулюбленішим автором в нашій літературі. Втім, добре, що дослідження Забужко не попалось мені у шкільному віці - бо навіть зараз це далеко не легке читання у громадянському транспорті (але дуже приємне: ґрунтовне, інтелектуальне і дуже поживне для мозку).
"Notre Dame" - більше, ніж біографія і дослідження творчості (хоча ці обидва аспекти розкриті прекрасно). Оксана Стефанівна розглядає українську культуру в цілому, загострює увагу на її відмінностях від російської і бере до уваги такі явища культури європейської і світової, як лицарство, культ Грааля, архетипи тощо. Разом з тим письменниця майстерно не лишає каменя на камені від хибних уявлень, що склались у нас зі шкільних лав: про вічно недужу вічно дівчинку Лесю, основна заслуга якої - в тому, що творила попри тяжку хворобу; про те, що Україна не мало власного дворянства, а тільки козацьких ватажків, які жили з того, що награбували; нарешті, про повальне оспівування життя "простого народу" всіх наших культурних діячів.
Книга дійсно глибока і дуже актуальна на сучасному етапі національної самоідентифікації - окрім того, що розповідає про талановиту видатну жінку із глибокими очима і крицевим характером; після неї думаєш не тільки про те, якою була Леся, а й про те, ким є ми самі.
P. S. Після "Notre Dame" саме час братись за "Українську шляхту" Н. Яковенко; і, звичайно, хочу прочитати забужківські дослідження про Шевченка і Франка. В рамках збагачення знань про козацьку старшину і українське бароко дуже раджу "Гетьманські столиці України" і "Козацьке коріння Миколи Гоголя" (а ну хто продожить тематику і напише "Козацьке коріння Лесі Українки"?).
А ще мені вже три місяці хочеться перечитати Лесину "Бояриню", бо в нашій, як пише Забужко, вибухонебезпечній історії дещо, здається, зовсім не змінюється.
Читать далее
18 понравилось
1
898
NatashaVayt
29 февраля 2016
Напевно, найбільше що я ціную в книгах це те , що вони мають заставити тебе мислити , розширити свою свідомість і поглянути на речі з іншого боку . Ця книга - саме та книга, яка дала відповідь на клею багато питань, відповіді на які я не могла дати . "Нотр-Дам " потрібно читати ,на мою думку , ще в шкільний час , адже вона розширює свідомість і мислення . Леся Українка відкрилася для мене з іншог боку , і наступне, що я хочу це ще раз перечитати всі її твори . Для людей, яким
7 понравилось
1
1K