Лілу після тебе

Проза Катерини Бабкіної легка й вигадлива, стилістично майстерна, часом наївна, іноді - епатажна. Межа між химерністю й психологізмом у її творах не однозначна. Будь-яка річ може виявитись знаком, у будь-якому домі одного дня через дошки підлоги може прорости очерет.

Рейтинг LiveLib

3,6

29 оценок

5
14%
4
45%
3
34%
2
3%
1
3%

Ваша оценка

Прочитали 31Хотят прочитать 28

Рецензии

camomille10 ноября 2011 г.
Надзвичайна книжка.Все таке тепле і все так влучно! Я тепер її ношу з собою, аби можна було зупинитись і прочитати потрібний момент..
9
207
Sandra210816 сентября 2019 г.
Всі твори з цієї книги кардинально різні. Проте відчувається, що їх написала одна людина. У авторки є свій особливий стиль. Стиль по якому можна впізнати автора. Читаєш цитату з книги і розумієш, що це вона. Бо це не схоже ні на що інше.
Спершу читається трохи важко, поки ти не перестаєш звертати уваги на деяку химерність і просто починаєш насолоджуватись.
0
67

Все рецензии

Цитаты

malina81327 декабря 2014 г.
...той, хто не має і прагне, в тисячі разів щасливіший за того, хто не прагне, хоч має.
2
382
MuseAmelie31 марта 2013 г.
...бо що таке, зрештою, час, як не безтілесне уособлення всіх найгірших наших страхів...
1
203
MuseAmelie31 марта 2013 г.
...бо що таке, зрештою час, як не єдиний переклад усіх слів одразу, що таке час, як не єдине слово, яке не потребує перекладу.
1
196