Не думай про червоне

Чудово для подібного жанру. Так, автобіографічне та суб'єктивне, але авторка не має претензій ні на що більше. Про життя української дівчини-журналістки у Лондоні. І про кохання :)
(((Серйозні та трагічні мотиви наприкінці роману нагадали роман "Тра-ля-ля" Юлії Бурковської. А потім виявилося, що Бурковська писала дипломну роботу по "Зеленій Маргариті" Світлани Пиркало. Але то таке. Мої особисті знахідки.)))
"Не думай про червоне" чудово читається. Любителям "дівчачого читання" раджу :) Охочим до, наприклад, соціальної фантастики - ні :)
Окремі моменти: у тексті приділено добіса уваги кулінарній та алкогольній стороні людського буття. Тут буде купа продуктів, страв, коктейлів, барів із порівнянням українського та європейського.
І взагалі - багато порівнянь українського та європейського. Мабуть, можна навіть говорити про окремий піджанр "дівчачого читання" - "роман про дівчину за кордоном".