
З творчістю Тані Малярчук познайомилась кілька років тому. Її "Згори вниз" справила на мене неймовірне враження: можливо, це було пов'язано з сімнадцятиріччям мого мозку, а, можливо, із тотальним захопленням Карпатами і мрією про невеличкий будиночок у горах. Потім була книга "Як я стала святою". Чесно кажучи, не зрозуміла я її. "Говорити" мені подарували на день народження. Читалось важко. "Голоси" абсолютно не сподобались, а от інші два твори викликали захват. Здавалось, ніби я не читаю книгу, а хтось розповідає мені свою історію, чи почуте від інших... "Батарея Муравйова" відкриває життя очима дитини, вічну зайнятість батьків, перші проступки...

































