Клайв Стейплз Льюис. Собрание сочинений в 8 томах

Люди мають знати, куди й навіщо вони тримають путь.

У кожного з нас, гадаю, є такий потаємний закуточок, куди ми потрапляємо лише в думках і сновидіннях.

А подумалось мені, а що як у нашому світі з людьми сталося б те саме, що тут із звірами? Ззовні люди залишалися б такими, якими й були, а от у середині - стали як звірі, а зрозуміти, хто є хто, - ніяк не зрозумієш... Як же тоді бути?

Але ті з вас, хто бував у лісі, чудово знають, які оманливі бувають лісові стежки: іноді здається, що вони навмисне з'являються з однією єдиною метою: завести подорожнього подалі в ліс. А тільки-но він остаточно заблукає, як вони вмить зникають, наче їх не було. Тож гуляти лісовими стежками без компаса - справа дуже ризикована.

- Це тому, що у дівчат є такий головний недолік: к них у головах ніколи не знаходиться місця для такої важливої речі, як географічна мапа! - поділився своїми спостереженнями Едмунд.
- А це тому, що, на відміну від інших, у нас у головах є місце для багатьох інших речей! - не розгубилася Люсі.

Якщо віриш у те, що чари ймовірні, - вони ймовірні.

Нема нічого гіршого за те, аніж дати живим істотам надію, а потім її, ту надію, відібрати.

Відступ ще не є поразкою. Іноді саме відступ забезпечує перемогу.

Як можна спати, коли у тебе, так би мовити, під боком нерозгадана таємниця!

Должно быть, все колдуны такие. Им интересны только те, кого можно использовать; они очень практичны.