Философия в будуаре

"Якби жінки з'являлися на світ лише для того, щоб народжувати, а так воно, безперечно, і було б, якби природа дуже переймалася людським розмноженням, то чи допустила б вона, щоб на своєму довгому віку жінці було відведено лише сім років, коли вона здатна до родіння собі подібних? Як? Природа жадає розмноження, і все, що не відповідає цій меті, ображає її, однак зі ста років створінню жіночої статі виділено тільки сім років для дітородіння!

"Забудьте про стриманість: соромливість ніколи не була чеснотою. Якби природа хотіла, щоб ми ховали якісь частини свого тіла, вона б сама про це потурбувалася. Але вона сотворила нас голими. Отже, вона хоче, щоб ми були такими, й будь-який супротив суперечить її законам."

"Природа створила нас для первісного стану війни й руйнування і вона хоче, щоб миперебували в ньому й надалі."

"... жостокість - це зовсім не вада, а найпервинніше почуття, яке заклала в нас природа. Ще задовго до настання свідомого віку дитя ламає свої іграшки, кусає пипки годувальниці, душить пташок."

"... богохульна мова якнайкраще розпалює фантазію."

"Зовсім не бійся дітогубства; злочин цей - уявний. Ми завжди господарі вмісту черева свого й не коїмо нічого злого, коли знищуємо матерію, як от очищаємося за допомогою медикаментів, коли в тому є потреба."

"... лад має бути в усьому, навіть у нестямі хоті та підлості."

"За злочин треба платити іншим злочином"

"... якби природа бажала заборонити содоміцькі насолоди, радощі інцесту, мастурбацію і таке інше, чи дозволила б вона всі ті задоволення, які ми отримуємо від них? Вона б нізащо не допустила би того, що справді шкодить або ображає її."

"... як після великих катастроф, яких зазнала наша планета, міг би відтворитися людський рід інакше, якщо не завдяки інцесту?"

"... палкість нашого бажання залежить від надмірів уяви"

"... уява йде на користь лише тоді, коли розум повністю звільнено від забобонів. Досить одного-єдиного забобону, щоб розхолодити будь-яку фантазію. Ця примхлива частка нашого розуму відзначається нестримною хтивістю. Розривання пут, що її стримують, - найбільший її тріумф, найвишуканіше блаженство. Адже фантазія - люта ненависниця правил, прихильниця безладдя, а також всього, що має присмак злочину."

"Жодну фантазію не слід вважати дивною [...]. Всі вони навіяні природою. Їй було завгодно, створюючи людей, урізноманітнити як їхні обличчя, так і смаки, а отже, несхожість наших забаганок має дивувати нас не більше, ніж відмінність рис обличчя."

"... ми народжені для того, щоб кохатися - нумо, здійснімо приписи природи, віддаючись розпусті, а також зневажимо будь-який людський закон, що суперечить законам природи."

"... горе тій жінці, що вб'є собі в голову ревнувати свого чоловіка! якщо вона його любить, то хай задовольняється тим, що він їй дає. Але хай не тисне на нього. Вона не тільки нічого не доможеться, а допече його. Якщо я розважлива, то ніколи не журитимусь через розпусту свого чоловіка. Якщо він так чинитиме і зі мною, в шлюбі пануватиме мир та злагода."

"Слухатися законів природи означає поступатися бажанням, які вона й тільки вона вклала нам у душі. Ми ображаємо природу тільки тоді, коли суперечимо її задумам."

"Від загальної пошани [...] дістають лише моральну втіху, та й то люди з певними потребами. Тимчасом як любощі подобаються всім; тим паче, що принадність цього діла переважає неминуче і незаслужене презирство, на яке наштовхуються люди, що наважилися кинути виклик суспільству."