Я завжди прагнув до пізнання, переді мною завжди поставало безліч запитань. З року в рік я звертався до святих Вед. Та якби я, о Говіндо, звертався до птахів-носорогів чи до шимпандзе, це було б, мабуть, так само добре, так само розумно й так само корисно. Багато часу, о Говіндо, я згаяв, але й досі не можу сказати, що навчився ось чого: навчитись нічого не можна! Гадаю, отого, що ми називаємо "вчитися", насправді немає. Є, друже мій, тільки якесь знання, і воно є скрізь, воно - Атман, воно в мені, й у тобі, й у кожному створінні. І тепер мені починає здаватися ось що: у цього знання немає лютішого ворога, ніж жадоба пізнання, ніж навчання.