Зізнаюся, коли вибирав цю книгу, купився на обіцяні в анотації гостросюжетність, цікавих персонажів і Школу Містифікації. В сукупності все це виглядало переконливим аргументом, аби закупитися цікавим чтивом. Але симпатична приманка виявилася облудою. Що, в принципі, в стилі цієї книги. Тут усе видається не тим, чим є насправді.
Відверто розчарувала шаблонність і безликість персонажів, так наче їх витягли з якогось класичного американського фільму жахів для підлітків і перенесли на папір. Це нудно, коли знаєш, - ну о’кей, принаймні здогадуєшся, - що далі трапиться і з яким героєм... Стосовно діалогів, то вони настільки тупі, що вже краще б без них якось... Може, слід було залишити лише розмисли та переживання провідної акторки цього драмдурдомтеатру (саме акторки, а не героїні, бо її рефлексії були надто награні та театралізовані)?..
У результаті старань авторки повість стала схожою на пригоди Тані Гроттер, от тільки без жодної магії та фентезі...
10 понравилось
