Кратчайшая история времени

Знаєте, буває хочеться, щоб складну істину, хтось пояснив простими словами. Ще в школі ненавидів історію, але обожнював, як її викладав мій вчитель. Я терпіти не міг історій про минулі роки, але те, як зрозуміло і цікаво він подавав матеріал, змушувало тримати вуха догори. Те ж саме і тут – я не мега-фанат космології, астрономії і всього, що з ними пов’язано. Однак, те як Гокінг втягує нас у складну істину простим словами однозначно варто уваги. Це ніби, біля тебе сів дідусь і замість історій про повоєнні часи, розповідає історії про зародження всесвіту і правила, за якими він функціонує. До біса то все цікаво, чесно кажучи.
Обізнаність, ерудованість піднімається просто на рівень після прочитання. Маса процесів стають зрозумілішими. Як закінчив цю книгу, перейшов до Брауна (Янголи і демони), і вже, вже мої знання знадобились. Нереально приємне відчуття.
Та й сама манера подачі матеріалу заслуговує поваги. Автор повільно підводить нас до теперішніх досягнень науки, не звалює градом на голову все готове. Стівен показує, що люди істоти не ідеальні і до істини підступають повільно,помиляючись , проте впевнено та не здаючись. Автор хоче довести, що істина сьогодні – омана завтра. І навіть, те що ми вивчаємо в університетах часто є вже неактуальним, через надмірно швидкий ріст науки.
Книга піднімає масу питань, роздумів, і не так як це ,зазвичай, буває – щодо долі героїв, чи значення гарно сказаних слів. Ні, тут починаєш задумуватись про щось на макромаштабах . Часом роздуми можуть просто винести мозок з загального потоку на n-надцять хв.
Очі при читанні практично ні разу не пробігали строку тексту з метою – «Аби пробігти». Я переварював все. А це вже досягнення. Гокінг не письменник, однак це просто шедевральне творіння, як на мене. Міцна «10».

Когда начинал читать эту книгу , было ощущение, что буду читать учебник. Но после первой же главы сомнения отпали. Те факты , которые приводятся в книге - поражают.
"Мы видим на небе ПРИМЕРНО 5000 звезд - всего лишь около 0.0001% от числа всех звёзд нашей галактики , Млечного пути. Млечный путь - лишь одна из более , чем 100 000 000 000 ( сотни миллиардов)
галактик , которые можно наблюдать в современные телескопы"

В книге рассказывается о появлении Вселенной, чёрных дырах, теории суперструн и квантовой механике. Книга написана живым языком.
Описание происходит , практически , без научных терминов и определений.

После каждой главы так и хочется отдохнуть. Ведь все то , что написано здесь не может не шокировать.

Книга від людини-легенди, відомого фізика-теоретика, якого хвороба прикувала до інвалідного візка, проте він "почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше".©
Цього визначного науковця можна час від часу спостерігати в серіалі "The Big Bang Theory" (бомбезний серіал). Крім усіх його заслуг у області космології і квантової гравітації, Гокінґ популяризує науку. З одним втіленням цього напрямку його діяльності я й познайомилась.

Книга зрозуміло й стисло розказує про Великий вибух, чорні діри, кротовини. Розповідь починається з часів, коли вважали, що Земля - пласка і нерухома, поступово рухаючись до закону тяжіння Ньютона і загальної теорії відносності Ейнштейна. Викладення матеріалу без великих і складних фізичних формул підкріплюють рисунки (деякі не досить якісні).

Найцікавіше - це викладення можливості мандрівок в майбутнє. Хоча сьогодні й немає технологій, які дозволили б таке здійснити, але це лише справа техніки.

В кінці книги коротка біографія трьох визначних фізиків: Ґалілео Ґалілея, Ісаака Ньютона, Альберта Ейнштейна. Можна знайти деякі цікавинки з їх історії життя.
Наприклад, одного з учасників антиейнштейнівської організації було засуджено за підбурювання до вбивства Ейнштейна й оштрафовано на $6. У 1952 р. науковцеві запропонували стати президентом Ізраїлю, та він відмовився, мотивуючи це тим, що "рівняння для мене важливіші, адже політика для сьогодення, а рівняння для вічності".

Шкода лишень, що з перекладом цієї книги так затягнули.

Не смог я её дочитать: идёт сложно, много приходилось перечитывать, некоторые моменты были непонятны, в основном из-за того, что прогулял школьный курс физики. Книга оказалась не такой лёгкой, как говорила аннотация автора, придётся вернуться к ней позже, возможно перед этим лучше будет полистать учебник физики, материал, всё таки тема не из простых, не понял частично теорию относительности, а когда пошло про разного рода частицы, вообще, потерял нить повествования, закончил на теории струн. Когда-нибудь дочитаю, но как к любительскому чтиву приступать однозначно не стоит.