Але задумаймя ось над чим: навіщо казати правду? Що зобов'язує нас до цього? I чому потрібно щирість розглядати як чесноту? Припустимо, ти зустрів божевільного, який каже, що він рибина і що всі ми риби.Ти будеш із ним сперечатися? Роздягнешся перед ним, щоб показати, що в тебе нема плавників? Скажеш усе, що про нього думаєш? От скажи мені! -Брат мовчав, і Едвард провадив: —Якщо ти казатимеш йому правду, те, що справді думаєш про нього, то це означатиме, що ти зняв серйозну суперечку з божевільним, тобто ти й сам божевільний. Те саме оточують. Якщо ти казатимеш їм правду, це означатиме, що ти сприймаєш їх серйозно. А серйозно сприймати те, що аж таке несерйозне, означає й самому втратити будь-яку серйозність. Я мушу брехати, бо не можу поважно ставитися до божевільних і сам не хочу стати божевільним.