Панове Дяченки подобаються мені все більше і більше, щонайменше як дитячі письменники. Ці «маленькі історії про великих друзів» — напрочуд тепла і світла збірка, яку хочеться читати і перечитувати, собі, друзям, дітям, неважливо, зараз чи через багато років. Тому що дружба, любов, довіра, тим паче дитяча, така проста і щира — має бути завжди.
Але! А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, як завше, створила 2 книги в 1. Дві сторони однієї історії. Одну ти читаєш, а іншу… розглядаєш. І картини тут настільки повні, настільки детальні і яскраві, що їх можна розглядати годинами і все знаходити щось нове. А ще вони неймовірно добрі і приємні :) Софія Ус однозначно втрапляє до моїх фаворитів дитячої ілюстрації. І яка чудова задумка з офомленням — на передньому форзаці біля віконця сидить пандочка і виглядає свого друга. А на задньому — біля такого ж віконечка і точно так же сидить... жирафчик. Це так мило )
Власне, розглядайте — це незмірна краса.
https://www.audiobooks.ua/images/screens/1016/1.26774.jpg">
18 понравилось
