Откровения одинокого волка

Чудові оповідання, геть не схожі одне на інше. Тут і стилізація під готику, а ля Едгар По в «Истории, ниспосланной провидением» (втім, виконано з якісним гумором), і фантастичне «Каждый спасается, как может», яке нагадало «Второе нашествие марсиан» Стругацьких, і фантасмагоричні «Лев в парке Палермо» і «Великий Серафим», які чудово вписалися б у творчість Іонеско, і якісь мопасанівські любовні історії «Откровения одинокого волка» і «Ad porcos». Багата мова, багаті образи, по-борхівській масштабна ерудиція, одназначна любов автора до абсурду – коротше, можна перечитувати і винаходити нові нашарування смислів