Кормя двуглавого орла… Литература и государственная идеология в России в последней трети XVIII - первой трети XIX века

Рецензии

• 

  gross0310

  29 марта 2015

  В друзья

  Эту книгу по идее я должен был прочитать в рамках флэшмоба, но как-то не сложилось. Поэтому я ее прочитал в рамках очередного нон-фикшна.
  Автор судя по названию обещал проследить связь государственной идеологии и литературы в последней трети XVIII - первой трети XIX века. На самом деле выделено три этапа - конец царствования Екатерины II, Отечественная война 1812 года и зарубежные походы русской армии и царствование Николая Первого (назначение С.С. Уварова сначала товарищем, а потом и министром просвещения).
  Вначале дается описание исторического фона каждого отрезка, потом как события отражались в массах и, наконец, что по этому поводу писали литераторы. Написано все это достаточно суховато, несмотря на обилие цитат. На мой взгляд, можно было написать и поживее. Несколько любопытных фактов из книги удалось почерпнуть. Так знаменитая триада "Провославие. Самодержавие. Народность" была написана С.С, Уваровым по-французски.
  И ха эти факты я добавил книги пол-балла, т.к. она в целом прошла мимо меня.

  Читать далее

  14 понравилось

  0

  948
• 

  giggster

  6 августа 2013

  В друзья

  Вступна частина дещо насторожує – огляд концепцій ідеології, як його розуміють різні досліднники, занадто вже теоретичний, написано його сухою мовою культурологічних досліджень, яка, відверто кажучи, мені не дуже подобається. На щастя, швидко Зорін переходить до суті справи, і викладення тут цілком науково-популярне.

  Книжка складається з десяти окремих сюжетів, що охоплюють в хронологічному порядку різні аспекти ідеологічних пошуків себе в Росії в історичний період. Що вирізняє це досліження поміж інших – вагоме місця віддано аналізу й цитатам з літературних джерел того часу, які були відображенням ідеологічних парадигм, а часом навіть й формували їх. Зауважу, що оди, а саме ця форма панувала наприкінці XVIII-го століття, написано такою пишною й образною мовою, що часто важко дістатися до смислу. Тому й відразу виникає питання, як їх розуміли можновладці, більшість з яких російською володіли, скажемо так, не дуже вільно.

  У зв'язку з цим інше загальне зауваження. З тексту ясно випливає, наскільки російські царі (принаймні, з династії Романових) відчували себе як абсолютні прибульці на території, яка була їм чужа, малоцікава і тому розглядалася виключно як об'єкт довільних соціально-політичних експериментів, що мали привести країну у відповідність до умоглядних ідеалів, взятих деінде. Можновладці діють так, ніби ця територія ніким не заселена, ніби тут не мешкає народ, у нього немає історії, культури і традицій, вартих якщо не збереження і розвитку, то хоча б поваги. Що наводить на роздуми про історичне коріння проблем теперішньої Росії.

  докладніше

  Загалом, при деякій зрозумілій фрагментарності дослідження Зоріна зробило ще один вагомий внесок у мою історичну самоосвіту.

  Читать далее

  6 понравилось

  0

  380

Цитаты

Подборки с этой книгой

• 

  Библиография передачи Гордона "00:30"

  • TibetanFox
  • 480 книг
• 

  Historia Rossica

  • youkka
  • 116 книг
• 

  Афиша. 200 лучших нон-фикшн книг всех времен

  • Anastasia11
  • 95 книг
• • 
  • 
  • 

  Нон-фикшн

  • gross0310
  • 472 книги
• • 
  • 
  • 

  __ Литературоведение

  • arxivarius
  • 276 книг