Рецензия на книгу

• 

  ami0017 августа 2018 г.

  Версія сімейного Гобсека

  Здебільшого в родині люблять батька. Але ти була моїм ворогом, і діти перейшли до ворожого табору.
  

  Даний роман навіяв мені шкільні спогади про Гобсека, що оберігав кожну копійчину від витрат та залишився в старості на самоті.

  Перших сторінок 25 не могла зрозуміти назву, а потім – все стало розкладено просто на полиці.

  
  Я відчував, я бачив свій злочин, я торкався його. Він містився не тільки в цьому огидному зміїному кублі – в ненависті до рідних дітей, у жаданні помсти, в сріблолюбстві, а і в затятості, з якою я відмовлявся вирватися з цього переплетеного гаддя. Я зрісся з цим мерзенним гадючником, ніби він став моїм серцем, наче биття мого серця зливалося з кишінням цього зміїного кодла.

  В Моріака ГГ постає в першій частині зі своїми минулими життєвими спогадами, як впевнений в «заздрості « від всієї рідні. Коли грошові еквіваленти виступають на першому місці. А проте, нічого дивного в тому, що своїми вчинками діти почали бачити в ньому лише загрозу своєму «багатому» майбутньому. І от, коли події розвиваються далі – стає зрозуміло, що не варто засуджувати одну людину в усіх смертних гріхах.

  Мені сподобалася друга частина. Сподобалося історія з племінником Люком.

  
  А от жінка, яка кохала б мене, дорожила б моєю славою..? Вона переконала б мене: мистецтво жити полягає в тому, щоб жертвувати ницими прагненнями в ім’я високої пристрасті.
  

  Взагалі даний твір – це роман - сповідь чоловіка, що прожив дуже ощадливе та замкнене життя. Маючи фінансову можливість подорожувати та розвиватися (щоб помічати не лише негативні риси оточуючих) – він замкнувся в собі розвиваючи параноїдальне ставлення до фінансів.

  Завдяки Моріаку кожен задумується, а що лишиться після його? Як ставляться майбутні спадкоємці до ще живого родича?!? Коли не одноразово бачачи, як людину літнього віку запроторюють в Інтернат чи якийсь куточок вдома, щоб не мозолив очі, чи не заважав оточуючим. І не залежно, чи бідна сім’я, чи багата ( просто в багатій більше піклуються про «думку оточуючих»).

  Роман змушує задуматися над вічними істинами - життя, смерть, діти, майбутнє, самотність, моральними принципами. Взагалі, мені дуже сподобалося, що автор не робить висновки сам, а підводить читача до міркування «своїх» моральних устоїв.

  В другій частині розвивається більш людська натура ГГ. І вже по-іншому виглядає дружина Іза та діти. Взагалі, є вислів – «Кожен бачить те, що хоче бачити в людях».

  
  Навіть найкращі серед людей нездатні саму, без чиєїсь допомоги. Навчитися любити. Щоб не боятися дивацтв, вад, а найбільше людської глупоти, треба пізнати вже забуту людьми таємницю любові.
  

  Забула зупинитися на релігійному погляді ГГ. Тут беззаперечний респект авторові. В житті неодноразово стикалася з подібним ставленням. І те, як ГГ сприймає спочатку «релігійність» своєї дружини та дітей – не викликає здивування. І вже під час різних життєвих ситуацій, коли його думка формується завдяки певним життєвим обставинам – однозначно «ВІРЮ»!!!

  П.С. Колись в журналі психолог розставляла правильні, здорові ролі в сім’ї: Дружина – Чоловік – Діти. Саме в такій послідовності.

  Тут же в автора ми бачимо, коли йде мова про модель: Дружина – Діти – Суспільство – Чоловік. От і до чого це призводить.

  П.П.С. І ще – читаючи книгу – вловила себе на тому, що страшенно скучила за класичною літературою. Коли тамуєш подих в очікуванні продовження!

  Хочу висловити подяку рекомендації до прочитання NinaМ в грі ОК (Открытая книга) . Завдяки Вашій пораді відкрила для себе прекрасного французького автора.

  2

  381