Рецензия на книгу
Последнее письмо от твоего любимого
Джоджо Мойес
MarinaKopaihorodska16 июля 2018 г.Я все равно люблю тебя — даже если нет ни меня, ни любви, ни жизни на земле — я все равно люблю тебя.
Саме так я познайомилась із творчістю Джоджо Мойєс (дивно, що я не читала її «До зустрічі з тобою»). Тепер розумію, чого від неї так фанатіють молоді дівчата. Це дійсно неймовірно. Я навіть на якийсь час повірила в кохання на все життя і в галантних кавалерів, які ще не перевелися. Особливістю твору є обрамлення, дві сюжетні лінії. «Рамочка» розповідає про журналістку із сьогодення, 32-річну Еллі, яка ніяк не може розібратись у особистому житті. Вона – коханка одруженого чоловіка, і всі, крім неї, бачать, що він її просто використовує. Тут немає якоїсь особливої магії, до того ж події розвиваються занадто швидко. Особливої уваги заслуговує «картинка» - життя британської еліти 60-х рр. 20 ст. Заборонене кохання заміжньої жінки, чоловік якої казково багатий і званим гостем будь-якої вечері, і звичайного журналіста з не зовсім легкою долею. В ті часи і мови не могло бути, щоб спакувати речі і втекти з коханцем. Та вона намагалась… Загалом, книга остаточно заслуговує уваги, бо залишає після себе тонку вуаль смутку, що все закінчилось.
А ще наче як подейкують, що має вийти фільм, тож я з нетерпінням чекаю.097