Рецензия на книгу
День триффидов
Джон Уиндем
Аноним9 июля 2018 г.Я глянув на неї. Вона стояла випроставшись, її губи трохи тремтіли. А мали ж бути кавалери, які зі шкіри вилазили, домагаючись бодай найменшої її усмішки. Вона мала б бути щасливою та безтурботною на якийсь час, а потім щасливою від турботи. Життя мало зачаровувати її, а кохання п'янити своєю ніжністю...Щасливим і безтурботним мало б бути життя багатьох людей. Але ніколи йому вже таким не бути. Бо однієї ночі з вівторка на середу все на цій Землі змінилося. Люди прокинулися іншими, кардинально іншими. І вони вже не можуть самостійно давати собі раду, займатися звичними справами. До чого ж це призведе? Міста поступово почнуть занепадати, будинки руйнуватися, машини іржавітимуть на дорогах та в гаражах — там, де їх покинули водії. І між цим усім літатимуть гроші, які більше нікому в цьому світі не потрібні.
Та лишилися все ж невиликі групи людей, які не змінилися. Але й навіть вони не в змозі протистояти руйнуванню звичного життя. До того ж, є й інші загрози — рослини-хижаки, які... володіють інтелектом? можуть мислити? хочуть знищити людство? І з цим теж доведеться боротися.
Книга надзвичайно цікава та захоплива. Дуже швидко прочиталася, я просто не могла вд неї відірватися, поки не перегорнула останню сторінку. Єдиний мінус — те, що вона так швидко закінчилася, і я не змогла дізнатися все-все-все, що мене цікавило. Але це одна з моїх перших книг у жанрі наукової фантастики, і вона мені дуже сподобалася.
7332