Рецензия на книгу

• 

  zadnipriana6 июня 2018 г.

  Думаю про смерть. От як так, містере Кінг? Як так виходить з вашими книгами: читаєш історію, мов дивишся фільм. І все ніби так шаблонно: великий дім, загадкове кладовище, моторошні легенди. Але відчуваєш між рядків тремтіння ідеї. Як вам вдається вдихнути в свої книги стільки життя? Смерть. Вона дихає кожному з нас в шию, не бачить різниці між дорослими і дітьми, чоловіками та жінками. Не дарма її в культурі зображують з косою, бо вона стирає з лиця Землі людей, мов траву косить: і старі бур'яни потрапляють під роздачу і бутони свіжих квітів.
  Переживання і прийняття смерті в "Кладовищі" — провідний мотив. Навколо неї тут зав'яно цілий вихор емоцій: страх, несприйняття, заперечення, що зводить з розуму, межує з безумством.

  2

  214