Рецензия на книгу

• 

  RomanShaleyko21 апреля 2018 г.

  Більшість з Вас мабуть чули історію Джахантаб Ахмаді,що сколихнула світ та соціальні мережі кілька тижнів тому. Так он,це такого ж плану історія. Це історія пакистанської дівчинки, яка не побоялась піти проти жахливого талібського режиму, за що отримала пулю в голову.
  Донька неймовірно прогресивного батька - вчителя, який виступав за права жінок навчатись та неписьменної матері - домогосподарки, яка залишила школу в свій час, бо ''жінці потрібно з дитинства до заміжжя готуватись, а не займатись такими дурницями, як освіта". Малала успадкувала любов до знань від батька, але згодом в її регіон приходить Талібан.... і жінкам забороняється вчитись, виходити на вулицю без супроводу чоловіків, все ''західне'' нищиться та заборонюється, всі "невірні та ''неугодні'' перестежуються та вбиваються. Доходить до цілком абсурдних ситуацій, які тільки можуть існувати в умовах шаріату. Наприклад, коли жінку зґвалтували, доказати це чи звернутись до поліції вона може тільки при наявності 4 свідків злочину - чоловіків, звісно.
  Малала не звинувачує та не шукає ворогів у Заході. Навпаки, вона прекрасно визнає та тверезо усвідомлює недоліки та помилки своєї країни, де традиції дозволяють сімейні ''вбивства честі'', де народження дівчинки в багатьох регіонах - це не радість, а клопіт, де багато людей - солідарні з Талібаном. Більш того, після того сумнозвісного замаху на життя, коли їй в автобусі прострелили голову, Малалу підтримав весь світ, включно з відомими політиками та зірками, а от з Пакистану на неї посипалась критика, про що вона сама пише.
  Дуже показова історія, як жалюгідний Талібан забоявся маленької дівчинки та, образно кажучи,книги в її руках.Неймовірна історія Пакистану як країни,її звичаї та обряди, історичні передумови заходу в країну талібів, різка зміна умов життя пакистанців після трагедії 11 вересня, з уст дівчини, що неймовірно щиро деталізувала в розповіді "Я - Малала".
  Дуже мотиваційна та повчальна історія

  3

  193