Рецензия на книгу

• 

  DelpMorrising11 апреля 2018 г.

  Хто б міг подумати, що через дев'ятнадцять років славнозвісний Гаррі Поттер, який зумів перемогти Темного Лорда, у нас час програє. Програє собі у ролі батька. Працівник Міністерства магії та за сумісництвом батько трьох дітей забув свої хвилювання у Гоґвортсі, і що був аж ніяк не зразковим учнем постійно втрапляючи в халепи. Як це - бути “невдалим” сином героя і коли від тебе очікують занадто багато, відчув на собі молодший син Гаррі, Албус. Перший курс став для нього вирішальним, і побоювання потрапити на факультет Слизерену справдилися в повній мірі. Прізвище Поттер і факультет Слизерин, на думку усіх учнів - дві несумісні речі. Вороже ставлення та упевненість, що “він не такий як батько”, підкріплють дружні стосунки з Скорпієм Мелфоєм. З хлопцем, який потерпає від насмішок та підозр, що він нібито являється сином Волдеморта. Два сина відомих батьків: одного героя, а іншого — смертожера. Два вигнанці, що захочуть змінити минуле та врятувати того, хто не заслуговував смерті.

  0

  132