Рецензия на книгу
Вода, павутина
Нада Ґашич
yusjanja6 апреля 2018 г.Коли зникне якесь життя, через якийсь час настане нове, нові форми, але старе ніколи не поновлюється.
Роман хорватської письменниці у перекладі Наталі Хороз, де герої часом переходять на домашню говірку, яка нагадує західноукраїнський діалектизм.
За цей роман у 2010 році письменниця була нагороджена літературною премією міста Загреба і найвизначнішою в галузі культури державною нагородою імені Володимира Назора за найбільше літературне досягнення.Починається книга з природного катаклізму, що стався в кінці жовтня 1964 року - ріка Сава наводнила південні райони Загреба і забрала життя 17 людей, серед яких був Здравко Фірман, батько Катарини, яка народилася першою після цієї водневої катастрофи.
Наступна подія переносить у 2009 рік - стається вбивство. І свідком позбавляння від тіла невідомої жінки, загорнутої у целофан, стає син Катарини - Давид.
З цього моменту у сім'ї жінки все йде шкереберть: син потрапляє під трамвай і впадає в кому; меншою сестрою, Ірмою, що має недобру славу, цікавиться поліція під проводом старшого інспектора Відошича; молодша сестра, Іта, хвилюється через все це, щоб не зірвалось її весілля, на підготовку до якого вже витрачено чимало грошей.
Батько Давида починає конфліктувати зі своєю жінкою-вегетеріанкою, хоча й побоюється її. Врешті-решт цей конфлікт виплеснеться в катастрофу.
Ще один цікавий персонаж твору - недорозвинений Бахур Дамір, який хвилюється за Давида. Йому здається, що він спілкується з Матір'ю Божою, яка має вигляд маленької дівчинки, що вміщається в його долоні й зветься Малою Пречистою. Вони часто розмовляють, іноді сперечаються та не на всі питання Бахур отримує відповіді.
"— Як гра може починатися порожньою дошкою?
— Як і все в житті. Все починається з порожньої дошки"."Коли люди не можуть воювати, вони грають".
"Викриття вбивці не має стосунку до злочину. Важливий мотив злочину, а не викриття вбивці. Викриття вбивці це… Як тобі пояснити? Це технічний процес заради самого процесу. Може й для чогось іншого слугувати, але з мотивом злочину не має нічого спільного".
"Злочин — чиста, досконала, автентична дія. ...злочин ніколи не є підробкою. Він оригінальний, унікальний, бо кожна жертва унікальна. Жертву не можна скопіювати, і тому кожен злочин унікальний і досконалий".
Роман насичений різними вставками:
◾ підслухані розмови в міському транспорті;
◾ казки, що розказані Малою Пречистою чи прочитані батьками Давидові, що лежить у комі;
◾ сни;
◾ листи-сповіді;
◾ монологи на прийомі у психолога;
◾ суперечки про здорове харчування.
Усе це виписане різними мовними стилями додає автентичності романові.
Сюжет розвивається поступово, відкриваючи нові сторони життя, показуючи внутрішній світ несхожих людей, висвітлюючи різну смерть - природну, від стихії й від рук людини. Зачіпається тема війни, її наслідки й відбитки на життях людей.Цікавий і незвичний роман. Для тих, хто цікавиться сучасною прозою і не боїться "куштувати" щось нове!
2223