Рецензия на книгу

• 

  Аноним6 апреля 2018 г.

  Книга італійської письменниці про захоплюючу і щемливу історію однієї родини. Оповідь ведеться від маленького хлопчика Тоніно: він розповідає про своїх батьків (мама, що в основному виховує своє чадо, і тато, який пропадає на роботі) та міських і сільських дідусів з бабусями.

  Роман у формі спогадів розкриває одну за одною історії життя цієї сім'ї, висвітлюючи різні життєві проблеми і ситуації:
  

  • протиставлення манірних жителів міста і робочих селян;
  • боротьба із забудовниками проти відчуження землі;
  • несприйняття школяра через незвичну поведінку його дідуся;
  • охолодження взаємин між батьками, які розлучаються.

  
  Також в творі зачіпається тема смерті. Авторка легко й тактовно описує звичний для села процес різання курей, яких зростили змалку, і відхід бабусі, після смерті якої лишається гуска (так би мовити, реінкарнація).
  До чого черешня? Дідусь посадив її у день народження доньки, вона має ім'я й навіть вважається членом родини. Й опісля дерево уособлює для хлопчика померлого дідуся, бо "доки тебе хтось любить, померти неможливо". Книга спрямована не лише на дітей. Адже часом речі, що здаються дорослим неважливими, відіграють значну роль в житті і хто, як не діти можуть вказати на них, привернути увагу.

  1

  133