Рецензия на книгу
Дюна
Фрэнк Херберт
Аноним3 апреля 2018 г.Я може й несповна розуму, але ця книжка пролетіла повз мене як космічний човен.
Світова класика, книга з заворожуючею обкладинкою, яка немов кликала мене з полиць магазину:- Купи мене, придбай мене, прочитай мене!
І не дивлячись на те, що коштувала вона до біса дорого, я її придбала і довго не підходила. Звичайно, берися за таку цеглину і забудь про всі інші книжки. Але настав і її час.
Початок мені сподобався - інша планета, інший світ, інша цивілізація, надзвичайні можливості. Все це чимось нагадувало мені таємничий світ "Темної вежі" Кінга. А для тих, хто читав "Гру престолів" або дивився її - немов спеціально вплетено неможливу кількість інтриг і загадок, боїв за трон та за право бути першим.
І спочатку книга сподобалася мені навіть попри всю невідому лексикологію (словник у кінці не допомагає, тому що читати художню книжку, ніби це науковий трактат - таке собі), попри тонни описів і безкінечний потік думок.
Але вже в середині я зрозуміла, що все і йде по плану, вмирають ті, про кого я і думала, а описів місцевості не меншає, як і розмазування філософських соплів по сторінкам книжки. І стало так нудно, що хоч на стіну лізь. Дочитала по діагоналі і слава богу. Звичайно, я не буду братися за інші частини, але можу відмітити неймовірно гарні ілюстрації С. Вебера - це щось.
2,5 із 5, прикро.111,1K