Рецензия на книгу
Ронья, дочь разбойника
Астрид Линдгрен
Galarina19 марта 2018 г.Починаючи читати деякі книги намагаюсь зовсім не читати відгуків, а з цією книгою особлива історія - навіть аннотацію не читала, думала, що вже все відомо з самої назви та ще й авторка знайома за іншими творами. Та мене чекав справжнісінький приємний сюрприз, бо книга варта того, щоб її знали, щоб читали своїм дітям.
Дитяча книга про дівчинку, яка росла в замку справжнього розбійника з дванадцятьма справжніми злочинцями. На підтримку Роні з жіночої частини людства була тільки мати Ловіса, що заткне за пояс будь-якого розбишаку. Та жилося Роні доволі таки непогано, бо батько її дуже любив та балував. Аж допоки Роня не зрозуміла, що на світі є ще й інші діти та ще й хлопчики. ( Ну звісно, якщо десь є дівчинка то для неї знайдеться й хлопчик :-))
І саме тоді, коли Роня знайомиться з Бірком її чекає найбільше розчарування - розуміння того, що твої батьки не ідеальні. Нелегкий вибір постає перед дівчинкою, та вона з честю виходить із складного положення, не втрачаючи особистих переконань.
Особливо сподобалися частини, коли Роня з Бірком жили в лісі та ловили диких коней. До речі, так і не зрозуміла де ж саме все це відбувалося? Де є (чи були) такі великі табуни диких коней?
А от казкові істоти - літавиці, сірячки та підземляни змусили мене відчувати тривогу та лоскотали нерви.
Додам. що ще й прослухала у виконанні Бондаренко Тетяни та Ярославцева Андрія на російській мові і це, скажу я вам було просто надзвичайно. Тим, хто хоче аудіоверсію раджу саме в такому виконанні.9665