Рецензия на книгу

• 

  Ardoss11 марта 2018 г.

  Інші люди

  Ця книга заділа щось дуже потаємне. Мабуть, те "я", яке довгими роками я приховую від усіх решти - зрештою ж ніхто нас не любить такими, як ми є насправді.
  

  
  На відміну від усіх нас, вона вміло ухилялася від надокучливого чуття провини

  Нас сприймають через призму своїх думок та почуттів. За нелюбов приймають найщиріше кохання, за брехню - істинну правду. Це книга про кохання, ненависть та пошуки власного Бога, що, в принципі, не залежить від релігії. Моріс ненавидить Сару, що покинула його. Чоловік Сари Генрі ненавидить Моріса, бо підозрює того в зв*язку з дружиною, а Сара ненавидить себе, бо "сучка й облудниця".
  

  
  Я хочу такого, що прийме всю правду про мене й не потребуватиме оберігання

  Чи ж має щось спільне кохання з жагою володіння та ревнощами? І чи не найвищий прояв любові - відпустити того, кого ти любиш?
  Просто є інші, у них іншого кольору крила і їм треба щось більше, ніж просто жити, але вони теж вміють кохати, при чому дуже сильно, нехай і не зовсім зрозумілим коханням.
  "Кінець роману" - ода любові, що завжди закінчиться.
  

  
  Боже, Ти вже досить зробив - пограбував мене до нитки. А тепер я надто втомлений і старий на те, щоб учитися любові. Дай мені спокій - раз і назавжди.

  2

  609