Рецензия на книгу

• 

  crazy_squirrel27 февраля 2018 г.

  Космос! Подорожі в часі! Бурхлива пристрасть! Кривава різанина! Штучні інтелекти! Філософія! Релігія! Все це і ще безліч всього іншого — це "Гіперіон" Дена Сіммонса (і це ж лише перша частина тетралогії). Усе не так страшно, як здається (насправді, страшно, ще й як), але епічність і монументальність історії зашкалює.

  "Гіперіон" я читала заледве чи не всю зиму. По-перше, він дійсно чималенький. По-друге, він гіпернасичений новими знаннями з абсолютно різних наук, тому ковтати його просто фізично неможливо. А по-третє, так, я безсоромно переривалася на інші книги, так вже склалися обставини.

  Сюжет — принаймні, основний — у першій книзі дуже простий і майже не розвивається. На далекій-далекій планеті Гіперіон існують Гробниці часу — незрозумілий артефакт, який буцім-то рухається назад у часі. А ще він стримує чудовисько цієї планети — монстра Ктиря, котрий суцільно складений зі сталевих шипів, на які і насаджує своїх жертв. У космічному світі назріває війна між Гегемонією (спільнотою колонізованих після смерті Землі планет) і расою Вигнанців — тих, хто відмовився підкорятися Гегемонії багато століть тому й пішов по іншому шляху еволюції. Головна ціль — Гробниці. І туди Гегемонія виряджає експедицію, щоб або розгадати таємницю Гробниць, або запечатати їх навіки.

  А далі все стає тільки цікавіше. Кожен із подорожніх розповідає свою історію, що привела його в це паломництво. І часом це навіть "історія в історії", бо вони переповідають історії інших людей, котрі так чи інакше призвели до їхньої місії сьогодні. Усі вони кардинально різні, однак разом укладаються в логічний ланцюжок, котрий поступово і знайомить з Гіперіоном та подорожніми, і розповідає, що ж сталося з часів Великої Помилки понад 8 століть тому, і чому Гробниці часу такі важливі для світу. Закінчується усе ледве встигши розпочатися, але це тільки перший том, далі буде.

  "Гіперіон" — це не просто історія, яку цікаво читати. Це й, як і будь-яка дійсно якісна фантастика, ще цілий возик тем, які так чи інак є важливими і неоднозначними: від збереження різноманітності видів і тубільної культури планети при її колонізації до істинності віри, від моралі виконання військових наказів з неможливістю уникнути цивільних жертв до суті штучних інтелектів та їхнього потенційної (не)безпеки для людства. "Гіперіон" занурює з головою в одне з потенційних майбутніх і примушує мозок працювати на підвищених обертах, щоб усе осягнути. А якщо врахувати, що усе розпочиналося як оповідки школярам, то низький уклін авторові, це дійсно монументально й неперевершено.

  Про видання. Українською книга вийшла у "Навчальна книга - Богдан", у декількох серіях, однак я собі обрала найкрасивішу (і найбільшу, так)). Видання прекрасне, досить неважке, незважаючи на розміри, навіть з ілюстраціями. Такий формат насправді тільки підкреслює, наскільки епічний роман "Гіперіон") Прекрасні примітки і передмова (так, я саме з тих, хто читає передмови), багато цікавого про алюзії, джерела і переклад. Сам переклад хороший, хоча місцями все ж здався мені надто сполонізованим. Таких місць небагато, а все ж інколи заважало. Попри це, я вже облизуюся на другий том цієї ж серії — треба ж знати, що там далі! І сама по собі серія пречудова)

  13

  620