Рецензия на книгу
В країні Місячних Зайчиків. Сонячний зайчик і сонячний вовк
В. Нестайко
Vikulaska26 февраля 2018 г.Казка, яка дарує радість
„В Країні Місячних Зайчиків” – третя і остання повість циклу казкових творів про зайченят. Всеволод Нестайко в цій книзі змальовує вже не сонячних, а місячних зайчиків. Вони такі ж добрі, щирі та хоробрі, як і їх сонячні братики. В них є своя країна, де місячні зайчики й живуть, і свої особливості. Ці пухнастики розносять приємні сни людям – ось така в них цікава робота! З’являються, коли світить місяць і зникають, коли сходить сонце або хмари закривають нічне світило.
В повісті ми бачимо нову героїню – дівчинку Нусю. Напрочуд хоробра та добра дівчинка захоче і зможе допомогти і місячним зайчикам, і гному-агроному Цибульці, і сові та пугачу. Не побоїться Нуся ані грома з блискавицями, ані Баби Яги, ані моторошного пана Морока з його жахливими Кошмарами.
Книга про пригоди, про боротьбу добра і зла, про дружбу, про взаємодопомогу. А найбільш мені сподобалася кінцівка, де звучать такі слова:
„...дарувати комусь радість — це ж і самому радість! І, може, це найбільша радість на світі...
І якщо ти можеш подарувати комусь несподівану радість — даруй, не задумуючись!..”Хочеться подякувати пам’яті автора за його чудові книги для дітей та їхніх батьків, адже твори Всеволода Нестайка дійсно дарують радість і заохочують ділитися нею! З такими книгами хочеться стати краще.
6294