Рецензия на книгу
Мне бы хотелось, чтоб меня кто-нибудь где-нибудь ждал…
Анна Гавальда
Boutique24 февраля 2018 г.Перший млинець грудкою?
Ця книга є дебютом письменниці. Збірка дванадцять коротеньких оповідань. Можливо саме через те, що це збірка, ще й коротеньких, оповідань ця книга мені не сподобалась. А можливо через те, що це жіноче чтиво, і, як мені здалось, феміністичне.
Хоч оповідання і ведуться від імені як жінок, так і чоловіків. Та все ж я помітив, що жінки тут виступають сильнішими, з важкою долею. А над чоловіками є тонкий дотеп. Коли я прочитав її біографію - я зрозумів чому. Життя в письменниці не склалося з невідомих причин. Ще з дитинства батьки розлучились. Згодом, в дорослому віці, вона пішла тим самим шляхом, що і батьки. Видно це і наклало певний слід на її творчість. Бо саме ці події підштовхнули зайнятись її письменництвом.
Щодо новел. Деякі з них я таки можу виділити. Тест на вагітність, Кетгут, Минали роки, Розкладний диван.
Щодо видавництва - якісно, хороший переклад. Книга маленька, читається дуже швидко... Тому для вбивання часу - саме воно. По іншому я її охарактеризувати не зможу. Якби вона була товщиною вдвічі-втричі більша - я б її просто не читав, користуючись правилом 50 сторінок. Хоча тут зрозуміло було і з меншої кількості, що то не моє. Та все ж дочитав та забув.
1233