Рецензия на книгу

• 

  Mafin_Krubasanchik27 января 2018 г.

  Після цієї книжки хочеться сказати: і це все? Особисто я не отримав відповідей на всі запитання, мені було мало тексту. Мало конкретики, багато пролитої «води». Але так бачив автор, що поробиш. Хоча в останній частині циклу, на мою думку, було найбільше паралелей з нашим світом. Сапковський круто вплів у свою сагу легенди артуріани. Перейменував і підлаштував під себе Грунвальдську битву, використав у створеному ним всесвіті чуму, інквізицію і багато іншого зі справжньої історії.
  Як кардинально змінилася мета роману наприкінці саги. Вже не Ґеральт і Йеннефер шукають Цірі, а вона намагається відшукати друзів у безлічі світів, аби прийти на допомогу. А війна досягає свого апогею і невдовзі має закінчитися. Але хто врешті-решт переміг?
  Хотілося би підсумувати, що усе закінчилося, як у казці: жили вони довго і щасливо та померли в один день. Хоч є десь і правда у цих словах. Втім, завжди світло опиратиметься темряві. Темрява буде поширюватися, а світло просто захищати свої володіння. І скільки б не було подолано зла, воно завжди існуватиме.

  3

  517