Рецензия на книгу
Книжный вор
Маркус Зузак
SashaAntibura5 января 2018 г.Я досі у великому шоці після цієї книги
«Мене переслідують люди.» Давно чула про цю книгу від подруг і всі після її прочитання закохувалися у неї. Я дуже зраділа коли мама подарувала її мені❤️. З самого початку я занурилася у часи Другої Світової Війни. Незвично було читати від особи ймення "смерть". Головна героїня Лізель у свої 12-14 років пережила те, що людина може лише уявити. Було цікаво читати її пригоди з "Джессі Овенсом", тобто Руді Штайнер, який так намагався отримати довгоочікуваний поцілунок від Лізель. Найближчою людиною для дівчинки був її не рідний батько Ганс Губерман, який навчив її головному у її житті - читати і писати. Дуже мило було спостерігати за їх стосунками, від боязгливих і недовірливих поглядів - до нічного прочитання «Посібник гробаря» у ліжку. Мати теж по своєму любила нерідну доньку, хоча і називала її "свинючкою". Окремо хочу виділити Макса, єврея, який був для Лізель як старший брат і якого вона дуже любила. І звичайно головну роль у цій книзі зіграла "сила слова", яку Лізель збагнула і лише завдяки їй вижила.
1144