Рецензия на книгу

• 

  Аноним6 декабря 2017 г.

  Як же не вистачає саме таких книг і саме таких історій! Вона залишила по собі приємне відчуття легкості і бажання незабаром повернутися до світу Ейвонлі.
  Я не знайшла жодних недоліків у цій книзі. І дуже рада, что вона трапилася мені саме українською.

  Так не хотілось аби Енн дорослішала, бо з віком всі ми так чи інакше втрачаємо долю своїх дивацтв і безпосередньості, дещо легковажного ставлення до серйозних речей. Хоча Енн, мені здається, була аж надто серйозною в тому, що стосується відчуттів та мрій. І саме в цьому її краса. Читаючи, я і посміхалась, і плакала. Я думаю, що якби мені довелось прочитати цю книгу у тому ж віці, що й Енн, то вона могла б суттєво вплинути на мене.

  У цьому романі немає гучних, промовистих філософських ідей, та вони тут і ні до чого. Як відомо, вустами дитини говорить істина. І ця маленька сирітка виявилась набагато мудрішою за деяких дорослих. У неї багато чому можна повчитися, і навіть варто.

  1

  128