Рецензия на книгу
The Shining
Stephen King
Boutique2 декабря 2017 г.Маски геть!
Моє знайомство з Кінгом продовжується. На це раз "Сяйво", яке виявилось ще кращим від "Кладовища домашніх тварин". Бестселер, цим все сказано. А моє захоплення Кінгом цементується.
Сам роман доволі об'ємний і складається з п'яти частин.
По традиції, Кінг черпає своє натхнення з якихось пережитих моментів і снів. Цей твір є навіть трохи автобіографічним. Кінг спроектував свої страхи в цю книгу, в головного героя - Джека.
Тут описуються доволі поширені життєві проблеми - алкоголізм і домашнє насильство. І все приправлене зверху містикою. Гримуча суміш, як на мене.Цікаво подається сам текст. Мені така манера подобається. Від трьох героїв по окремості - письменника-алкоголіка Джека, його дружини Венді, і його сина Денні.
Кожний герой зі своїми унікальними характерами.Джек, амбіційний молодий чоловік, якого, все ж таки, губить залежність від алкоголю. Алкоголь, як тут показано, ламає все життя. Якщо провести аналіз від самого початку...
Він дуже любить свого сина, але "Оте Погане" має над ним неабияку владу...Венді, дружина, яка має дещицю "сяйва", та й то, скоріш всього, через материнство. Бо "всі матері троха сяють, принаймні, допоки їхні діти не виростають достатньо, аби самим собі давати раду". Вона має занижену самооцінку, не без допомоги своєї матері. Що й виливається у ревнощі через стосунки Джека і Денні.
І Денні, син цих батьків, із дуже потужним "сяйвом", яке приглянулось господарю готелю. Хлопчик, п'ятирічний, але не на свої роки вже розвинутий. Хлопчик, який сильніший за своїх батьків.
Ще однією дійовою особою буде "ніггер" Хеллоран, теж із "сяйвом", який буде потім допомагати з тлумаченням того дару, і вмінням користуватись. А згодом і в порятунку.
Книга читається легко, з поступовим нагнітанням атмосфери. Взагалі можна сказати що це книга - атмосферна! Саме більше вразили моменти з описанням номеру 217, бетонної труби на дитячому майданчику і бальної зали. О-о-о, бальна зала, взагалі, шикарно!!! Я туди, прямо таки, перенісся. Сам готель, в якому проходять все це дійство книги, являється, як на мене, таким собі уособленням клаустрофобії. Хоч сам по собі він великий і є там і майданчик, і прилегла територія, але коли цей готель відрізає від цивілізації природа, тоді і починається жах. Безвихідь...
Книга має чудовий переклад. Хоча і не без помилок. Але вони не значні і загального враження не погіршують.
Тому - 5/5.
P.S. А тут ще й продовження роману - "Доктор Сон", тому я в передчутті, потираючи руки!360