Рецензия на книгу
Ребекка
Дафна дю Морье
Ardoss23 октября 2017 г.Не моя книга
Про "Ребекку" я читала силу-силенну позитивних відгуків. Були думки, що це одна з найгеніальніших книг і всьо в такому роді. Та, мабуть, моє поняття геніальності все ж відрізняється від загальноприйнятого тому, що книга мені зовсім не зайшла. Я не можу сказати, що цей роман поганий. Але і чогось надзвичайного я не побачила. Можливо виною сухуватий переклад українською (на жаль в КСД з цим бувають проблеми), а можливо це просто не мій автор. Мені не сподобався сам сюжет - з самих перших розділів я зрозуміла його розгадку. Але особливо мені не сподобалися герої. Безіменна головна героїня (умовно головна) - сіренька невпевнена в собі мишка, яка все ж має всі посили до того, щоб в майбутньому загнати свого чоловіка під свій каблук. Героїня любить занурюватися у власні переживання та приписувати всім думки, яких ті насправді не думають. Максим де Вінтер - то взагалі капєц. Явно чолов*яга з комплексами, етакий Гумберт, що полюбляє молодих дівиць, бо ті ще не зіпсовані життям, дурненькі і по щенячі віддано будуть заглядати йому в рота. В минулому в нього був шлюб з сильною жінкою Ребеккою, але цей шлюб залишив гіркі присмаки. За все життя в Максима був тільки один чоловічий вчинок, але і той насправді був проявом чужої маніпуляції. Наша героїня для нього ідеальний вибір, бо вона дурненка, нерішуча і дуже закохана. От тільки якою буде їх пара в її 36? Ще є Ребекка, а точніше її тінь - трагічно загинувша дружина Макса, яку всі обожнювали, бо більш милої, хазяїновитої, активної та красивої жінки неможливо і уявити. Але і Ребекка не так проста. Крім цього є декілька другорядних персонажів, які так само не цікаві і не викликають особливих співпереживань. Ну і сам маєток Мендерлі - його теж можна назвати одним із героїв, адже маєток теж вплинув на долі героїв цієї книги. То про що ж вона? Про довіру, любов, двуликість та самопожертву? Я не знаю. Для мене "Ребекка" залишиться пересічним романом, ще однією історією про скелети в шафі та особливості людських характерів. І більш нічого.
295