Рецензия на книгу
Тринадцатая сказка
Диана Сеттерфилд
Аноним16 октября 2017 г.людське життя – не нитка
Якось мені вдалося пропустити пік популярності цієї книги, і взялася я за неї тільки зараз. Що можу сказати? Просто чудово для читання у ліжку під час хвороби – затягує, відволікає, відірватися неможливо. Ідеально витриманий стиль – така собі неоготика. Стара Англія, замок з примарами, родинні таємниці, загадки. Більшість персонажів дуже гротескні, нереальні, містичні, цим зачепило. Ті, хто пише про книгу, що не сподобались "психопати", мабуть не читали "Падіння дому Ашерів" Едгара По. Це якраз маркер жанру.
Сюжет цікавий, проте чим ближче до фіналу, тим сильніше розчаровував. Чесно, чекала трохи іншої розв'язки.
Я розумію тих, хто дуже хвалить цю книгу – багато в чому згодна. Але розумію й тих, хто сварить. Любите "Грозовий перевал" і "Джейн Ейр", (я люблю)? Якщо так, вам сподобається. А якщо чекаєте чогось дуже серйозного і мудрого – не беріться за це.133