Рецензия на книгу
Гепард
Джузеппе Томази ди Лампедуза
Sopromat15 сентября 2017 г.Цю книгу запропонував мені актор, якого дуже поважаю- Колін Ферт. Ну, не особисто мені; всім, хто полюбляє читати.
Роман дійсно чудовий ( зірочку забрав за останню главу- здалася затягнутою)
Події відбуваються в королівстві Сицилія. Травень 1860 р.
Головний герой-владна, розумна, норовлива людина. Його очима бачимо оточуючих, дізнаємося про звичаї 19 сторіччя. Він повинен опікуватися не тільки найближчим колом, але й племінником.
7 дітей, а навіть "...голого пупка" своєї жінки не бачив!
Дізнаємось про рахівника, що поцупив 150 кошиків з лимонами ( це ж Сицилія, 1860 рік).
Мова- краса! Запахи! Які порівняння!
Про їжу- окрема "пісня". Не втримаюсь від цитування ( хоч не люблю солодке):Золотисті бісквітні баби з шапками з збитих вершків височіли там, як засніжені монблани, мигдальні дофіна з фісташками красувалися біло-зеленими візерунками, гірки шоколадних птифуров, темних і жирних, як перегній в долині Катанні, з якого шляхом довгих перетворень вони, по суті, і відбулися, сусідили з різнокольоровими пломбирами — рожевим, кольору шампанського, кольору беж, і коли в них входила лопатка, вони відшаровувалися з легким хрускотом. Червоні зацукровані черешні, стопки жовтих кислуватих ананасових кружечків, «тріумфи обжерливості» з зеленої кромкою з мелених фісташок, безсоромні «тістечка Дівчата»
Через всю цю красу проходить сум. Спливає час, руйнуються держави, відносини, стосунки, притупляються пристрасті.
Висновок 73-річного колись могутнього чоловіка не дуже втішний: десь 2-3 роки щастя. Справжнього щастя, що пов,язане з сім,єю, обсерваторією, собаками.
Може, це не так мало? Бо воно було!11776