Рецензия на книгу
The Old Man and the Sea
Эрнест Хемингуэй
Аноним10 сентября 2017 г.Не опускати рук
Можете кидати в мене каміння, і так, мені дійсно за це дуже соромно, але в школі я не читала «Старий і море» – це правда. Не пам’ятаю, чому так склалось, але обійшлася я тоді лише якоюсь короткою характеристикою твору з хрестоматії «задля галочки» і загальним відомостями про те, що саме за цю визначну повість автору присудили Нобелівку з літератури. Але з іншого боку, може воно й на краще, адже тільки зараз, вперше за часів Незалежності, почали легально видавати твори Гемінґвея українською мовою у чудовому оформленні та прекрасному класичному перекладі, з глибокими ілюстраціями і належною якістю друку. Це вже далеко не шкільна хрестоматія, тож можна цілком та повністю насолодитись шедевром (і в естетичному плані також), віддаючи належну шану таланту славнозвісного автора.
«Старий і море» не обтяжений надмірною кількістю дійових осіб, більшу частину сюжету їх взагалі тільки дві – старий рибалка Сантьяґо і велика рибина, яка одночасно є йому і здобиччю, і «сестрою», і об’єктом любові, і засобом виживання, і суперницею, і стимулом. Книжка насправді про силу духу та величезну людську терпеливість. Про те, що ніколи не можна опускати руки, і що для людини можливо набагато більше, аніж вона собі думає. Історія старого водночас переповнена ностальгією за минулим, але також і показує вперте та незламне сьогодення рибалки. І це той випадок, коли письменник настільки майстерно оповів сюжет, що так і не зрозуміло, чи можна кінцівку вважати геппі-ендом, чи ні. Бо вона водночас і є ним, і не є – все, як насправді буває в житті.
7168