Рецензия на книгу

• 

  crazy_squirrel22 августа 2017 г.

  Книга "Години" Майкла Каннінгема, що буквально от-от вийшла українською, — такий багаторівневий, навіть несподваний роман. Мереживо часу і доль. Здавалося б, звичайнісінька історія одного дня, нічого, вартого уваги. Наша сучасниця Кларисса Вон готується до вечірки, яку влаштовує для свого друга поета. У післявоєнні Америці зразкова домогосподарка Лора Браун готує торт на чоловікові іменини. А в далекому, сторічної давності Річмонді Вірджінія Вульф починає писати книгу. Звичайна буденність. Проте з кожним розділом, з кожною сторінкою усе глибше відчувається переплетення доль цих зовсім різних, на перший погляд, жінок. Їхні шляхи навдивовижу схожі, хоч між ними лежать роки й кілометри. Кожна з них здається успішною і щасливою, і в кожної є свої демони.

  Коли визначати, що життя є успішним? Коли зрозуміти, що ось воно — щастя? Книга не відповідей, книга запитань. Година минає за годиною, життя продовжується, повторюється колами, але щораз по-новому.

  Дуже атмосферна книга, глибоко задумлива і навіть філософська, повне враження від якої приходить як післясмак. Майстерно написана: Каннінгем навпрочуд м'яко і плавно переплів реальну історію з вигадкою, справжню письменницю Вірджінію Вульф і її героїню, Клариссу Делловей, жінок і книгу, яку вони читають. Справжнє задоволення, коли автор поважає свого читача, пропонуючи йому поскладати паззли.

  Видання від Видавництва Vivat чудове: гарне оформлення, хороший переклад. Хоч саме переклад місцями здався дещо "західним": оплатки замість вафель, уродини замість дня народження, Айнштайн... Але в цілому читати легко й приємно.

  12

  310