Рецензия на книгу

• 

  Аноним11 августа 2017 г.

  Ніл Ґейман і його переказ скандинавської міфології. Ще одне прочитання міфів до моєї колекції. Тут панує своя атмосфера, не схильна для розуміння світобудова і зовсім незнайомі мені боги. Головне - не плутати «Скандинавську міфологію» із усім нам знайомими скандинавськими богами із коміксів «MARVEL». Це дві кардинально різні царини. Можливо, я не так зрозумів ці перекази, але саме так мені здалося.
  Скандинавські міфи із суворих місцевостей, де дуже довгі ночі та короткі дні. Їх переспівували вікінги - надзвичайно жорстокий та войовничий народ, який недолюблював своїх богів, але боявся і поважав. У мене склалося враження, що боги Асґарду не надто благородні хлопці, вони були самолюбними, підлими і дбали тільки про своє благополуччя, проте як і народ, який їх створив.
  Та не зважаючи на це, завжди було цікаво дізнатися, чим жили та у що вірили скандинави. Читається книга легко і дуже швидко, навіть попри складні власні назви. Тут, звісно, зібрана не вся міфологія, а тільки ті міфи, які здалися доречними укладачеві збірки. Але все-таки і це було цікаво та пізнавально. Життя дев’яти світів - це шахова партія, у яку грають асґардійці. У мене виникла лише одна проблема: я так і не розібрався у розмірах тих всіх велетнів, богів та їхнього всесвіту.

  6

  70