Рецензия на книгу

• 

  matviyho1 августа 2017 г.

  Нарешті зібрала всі три частини "Дивних дітей" і додала до них казки.

  Читати обов'язково на ніч і в українському перекладі Олени Любенко. Розгорнула книгу і з першої сторінки відчула, що ніби щось дуже знайоме. Читала в її перекладі дві останні частини "Дивних дітей" і "Темну вежу". Коли перекладач не просто доносить суть, а відтворює настрій, створений автором, це прекрасно.

  Казки справді дивні, повчальні, з тонким гумором, унікальним настроєм, дуже зворушливі. Моя улюблена – "Жінка, яка дружила з привидами".

  3

  34