Рецензия на книгу

• 

  Demetrios12 июля 2017 г.

  Це перша книга Філіпа Діка, яку я прочитав. Досі я був певен, що це один із численних американських фантастів-белетристів, можливо, більш майстерній за середньостатичничних комерційних письменників, десь рівня Желязни чи Ґеймана. Однак після прочитання я вже не такий впевнений. Книга дуже добротно написана, і вся науково-фантастична складова (точніше альтернативна історія) - це просто ширма, за якою ховаються розмірковування про суть історії, про добро і зло, про війну і мир, про те, як переплітаються людські долі, про випадок, про реальне і трансценденте, про діалог культур, зокрема східної і західної... Це все теми серйозної літератури. Тож, судячи лише з цього роману, я би зараз розташував Діка десь на межі між белетристикою і серйозною літературою. Якщо й інші його романи не гірші, то він цілком може бути "фантастом" рівня Рея Бредбері чи Курта Воннеґута, а не прото майстерним белетристом. Хоча може бути, що просто цей роман вдався йому максимально, а інші його книги будуть більш звичною белетристикою.

  Цікаво, що власне історія у романі розказана дуже фрагментарно. Те, з чого комерційний белетрист зробив би цикл на пару десятків романів, тут втиснуто в один, ще й без розв’язки майже у всіх сюжетних лініях. Втім, композиційно все зроблено чудово, розв’язка і катарсис існують, просто вони не на формальному рівні, а на ідейному, і тому не має великого значення чим там закінчаться політичні ігри у Німеччині, чи буде війна Німеччини і Японії, і хто в тій війні переможе. І як там просуватимуться справи з колонізацією Марсу. І чи стане успішною торгівля новими ювелірними виробами. І ще десяток інших ліній.

  Власне, це і дозволяє порівняти Діка з Ґеймана далеко не на користь останнього. Хоча суб’єктивно «Книга кладовища» мені сподобалася більше, однак об’єктивно з літературної точки зору вона набагато слабша. Там якраз всі лінії розжовані і розкриті, але композиція кривенька і катарсис, як такий, відсутній, ще й купа шаблонів і психологічно неправдоподібних моментів. Тоді як у Діка все вивірено і продумано, попри недосказаності на всіх фронтах. Тож не завжди варто розповідати все.

  4

  170