Рецензия на книгу
Dubliners
James Joyce
Аноним3 июля 2017 г.Концентрована безвихідь
«Дублінці» Джеймса Джойса вперше побачили світ 1914 року. У 2002-2006 роках журнал «Всесвіт» публікував переклади українською окремих оповідань з цієї збірки, але всі 15 оповідань під одною обкладинкою, як повноцінна книжка, вийшли українською мовою лише цьогоріч, у 2017-му.
Читати таку класику мені завжди було трохи складніше, ніж сучасну літературу, і не так цікаво. «Дублінці» не стали винятком – вони тягучі і монотонні, доволі депресивні. Книга піднімає серйозні суспільно-політичні теми, а тому читається нелегко, і до того ж – повільно. Лейтмотивом, що об’єднує всі оповідання у збірку, є національне питання Ірландії – ірландців як нації, ірландської мови, автономії у складі Великобританії, а також духовної ідентичності ірландців.
Якась така важка безвихідь накрила цей народ на початку ХХ ст., що вона навіть проникла у всі сфери їхнього життя і важким тягарем лягла на їхні плечі. Навіть у буденних справах та побуті дублінців – мешканців серця Ірландії – можна простежити її слід. Джойс показує це шляхом прискіпливого відображення емоцій та переживань кожного героя, які разом і складають мозаїку Дубліна, а заодно – і всієї Ірландії початку минулого століття.7563