Рецензия на книгу

• 

  Marysienka28 июня 2017 г.

  Щоразу коли я беру до рук черговий український переклад, згадую про "добрі" совєтські традиції переписування з російських перекладів (привіт І.Андрусяку), викидання цілих частин (В.Шовкун і його переклад Сола Беллоу) і т.д. Тож читала я Людину у замку, маючи при собі і російський переклад. ІМХО, відсебеньок у російському перекладі більше, а український більш точніше відтворює оригінал. Утім, це не применшує явних недоліків в укр.перекладі, які кинулись у вічі, як от:

  
  Tagomi deliberately mispronounced the name; insult within the code that made Childain's ears burn.
  
  Тагомі навмисне перекривив його прізвище. Згідно з кодексом, це було образою, від якої у Чілдена запалахкотіли вуха.
  

  Полізла в словники і переконалася, що вуха (обличчя, щоки) можуть спалахнути (від гніву, сорому), а не запалахкотіти (тут семантика зовсім не та).

  Перекладачка (до речі, філолог французької мови) не довго думала, як перекласти англійське сленгове chink, а просто перейняла варіант з російського перекладу (як я це бачу) - "китайоза", хоча за нормами української літературної мови мало б бути "вузькоокий" (виправте, якщо помиляюся).

  Вердикт: копання в тексті (якщо не впевнений в адекватності перекладу) позбавляє насолоди від читання. Укотре переконалася, що краще читати в оригіналі, тим паче, що на scribd Дік є у вільному доступі.

  2

  107