Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Я, Паштєт і армія

Андрій Кузьменко

  • Аватар пользователя
    Аноним25 июня 2017 г.

    Зізнаюсь вам, шановні колеги-книголюби, в одній своїй далеко не накращій звичці - дуже часто, перш, ніж написати власний відгук, я, у пошуках натхнення, звертаюсь до рецензій своїх попередників.
    Враховуючи особливості яскравої особистості Андрія Вікторовича Кузьменка, та обставини його загибилі, перед тим, як почати писати те, що пишу зараз, я своїй звичці вирішила не зраджувати.
    І висновок можу дати наступний - основна маса рецензій, написаних після того, что Кузьми не стало, возвеличує його творчість і особистість загалом.
    Саме тому вважаю за необхідне взяти на себе сміливість, і заповнити ті білі плями у рецензіях, через які майже не згадується даний літературний твір.

    Загальне враження від "Паштету і армії" наступне - я в захваті!
    Це дійсно класна брошурка! Ні, навіть не так - це дійсно класна книжка! (на відміну від автора я все ж таки ризикну її так назвати)
    Так, сюжет дійсно не є філософічним, адже на читача чекає зустріч з майже звичайними буднями майже звичайних солдат строкової служби радянської армії.
    Але самі герої цієї книги, їх спосіб життя, мислення та побутова філософія, яку так майстерно відобразив письменник, і є тією самою глибинною основою твору.
    Персонажі - не картонні, вони справжні. Думаю, багато хто із прочитавших цю не-брошурку згадає серед свої знайомих таку собі Спицю.
    А хіба ніхто не зустрічав у житті старшого медбрата, та просто батька усіх нещасних Віктора Брониславовича, який, як відомо мав один засіб на всі випадки життя, а саме унікальну пораду під кодовим словом "Абасци".
    Цінність таких ось звичайних людей саме в їх побутовій філософії. І цінність таких чудових не-брошурок в тому, з цією побутовою філософією (а концентованому вигляді) можна ознайомитись.
    Насправді глибини в цій маленькій книжечці, яку при бажанні позубоскалити на тему примітиву армійських буднів можна прочитати за кілька годин вільного часу, набагато більше, аніж в так званих бестселлерах типу "Сутінок", "50 відтінків сірого", чи будь - якої роботи Коельйо (вибачте, поціновувачі його талантів).
    Як висновок, хочу зазначити наступне - дана не-брошурка має бути у списку "маст рід" (або "маст лістен" у виконанні автора) усіх україномовних читачів, які прагнуть збагатити свою скарбничку прочитаного сучасної української літератури.

    5
    450