Рецензия на книгу
Марсианин
Энди Вейер
Аноним17 июня 2017 г.Дивилися фільм в кінотеатрі, але сюжет вже трохи призабувся, і я вирішила почитати книжку.
Перше, що можу сказати: фільм більш казковий, ніж книга. Всі ці картинки і пейзажі, зображення модуля і те, з чого так всі сміялися - заліплення шолома і ремонт модуля скотчем. В книжці це все більш розжоване, там є більше способів логічно обґрунтувати якісь ідеї чи рішення героя. Така хороша добротна космічна фантастика. Вразило те, що автор зробив свого героя таким от оптимістичним живчиком, який до кінця їв свою картоплю і не пищав, бо дуже хотів жити. Сподобалось і те, що автор приділяє велику увагу дрібницям - наприклад, вказує, що коли Марк нарешті зустрівся з товаришами, від нього дуже смерділо, бо не було як митися. Звісно, були і фантастичні моменти, які вже вздовж і впоперек розібрані в роликах на ютюбі. Наприклад, те, що вирощувати картоплю в марсіанському грунті неможливо, бо там дуже багато сірчаної кислоти, і картопля там просто не виживе.
Вердикт: якщо ще є ті, хто не знає, як вижити на Марсі самому, то читати :)
531